пітер літній

15.7.2012

таки це місто варте багаторазових відвідин, хоча цей пункт списку і виконаний вже. вельми гарне воно. два роки тому були взимку
цього разу про літній Пітер.
напросилась на хвіст подрузі Тетянці, яка їхала на конференцію. там було багато розумних дядь і тьоть, які розмовляли про розумні речі, які я зовсім не розумію, бо я філолог : )
а от у вільний від конференції час ми активно відвідували все що могли встигнути.

день перший

прибули вранці. після двох невдалих спроб придбати місцеву сімку та розізливши касирку в метро крупними купюрами, таки доїхали до готелю. точніше ні, спочатку в університет, Таня мала зареєструватись і дізнатись таки в якому ж ми готелі будемо жити.
трохи відпочивши, та відписавшись про прибуття завдяки луб’язно наданому інету від конференції, дочекались часу заселення і потопали. все виявилось поряд і зручно. але кімнатка готелю м’яко кажучи шокувала. але нічо. чисто, охайно. викликає спогади про радянське дитинство)))
але душ є


холодильник є

ліжка є

навіть диванчик є

що ще треба?
відпочили і на прогулянку.
обійшли трошки центр.
я знайшла таки сімку. пообідали. і сіли складати план дій.
потім прокатались на човнику по Фонтанці та Неві
знайшли вуличку зі світлинами Цоя


відвідали Республіку кішок

подивились на Нову Голандію. правда тільки зовні. правила якісь суворі.

і потопали по-тихеньку до готелю.
головне враження дня: важко орієнтуватись в часі, коли білі ночі надворі))
ось це десь десята вечора, чи навіть пізніше

в готелі довелось відвідати бізнес-центр (два столи з компами і принтер, ну і ще крісельце). там зустріли земляка. за мовою нас впізнав)))

день другий

сніданок. ну власне він був таким же скромним як і сама кімната та сигнал wifi. ну або їх адмін просто недолюблює андроїд та iOS. лише Танін нетбук з віндою ледве конектився до нього.
Так що готель Орбіта я б вам не дуже радила.
проте поряд метро — 2 хв. великий супермаркет — 1 хв. Та універ, в якому у Тані була конференція  — 5 хв. Але він далеко від центру, і якщо мости розведуть, важкувато дістатись буде)) Але про це згодом.
далі нас цікавив Петровський палац — Петергоф. палац менший ніж Катерининський. але садочок з фонтанами неперевершений.

розповідати нема сенсу, треба дивитись. екскурсовод наша хоч і не молода, але активна. добряче поводила нас. от тільки її поставлена акторська манера розмовляти її таки не врятувала від слів-паразитів))) екскурсія затягнулась. але якби їхали самі, було б ще довше. бо як раз дуже багато туристів, і в тій окремій черзі ми б довгенько стояли.
повернулись в Пітер і пообідали в Штолле, пироговій. це ціла мережа. і виявилось навіть в Києві є одна.

а ввечері була оганізована конференцією автобусна екскурсія. екскурсовод була дуже цікавою. шкода що було лише дві зупинки. але було пізнавально, захопливо та гарно.
дізналась, що Смольний то не лише те, де Ленін сидів, а ще й собор

а ще походження слова „слоняться“. воно з’явилось саме в Пітері, і означало нічого не робити, а ходити дивитись на слонів туди, де зараз Цирк в місті.
і ще дізналась, що Ісакіївський собор будували цілих 40 років

повертаючись в готель, зайшли в супермаркет за квасом і морозивом. дізналась, що після 22-ї не продають алкоголь. розумно. а дядіньки з конференції розчарувались)))

день третій

на сьогодні ми лишили Ермітаж.
в черзі стояли довше ніж по Ермітажу ходили.

палац вражаюче гарний.

а ще там улюблені імпресіоністи ммммм

він таки вартий стояння в черзі на спеці та з двома дурочками, як дві години попискуючи щось тринділи одна одній. чим викликали в мені неймовірне бажання прибити їх якимось булижничком. майже вбили в мені пацифістку.
вдень гуляли містом, садами
і почабили ведмедиків Бадді
про них отут написано

ввечері була зустріч з петербуржським українцем Юрієм і його дружиною.

завдяки їм відкрила для себе ще незвідані місця Пітера. Навіть побачила новенький пам’ятник Гоголю, поставлений недавно до його ювілею.

А ще якщо кому цікаво, є мережа вегетаріанських закладів, де дуже смачно готують Троицкий мост
підзарядились кавою та тістечками в плавучій кав’ярні Кофе Хауз (хоча на ранок Таня не була їм така вдячна, на жаль).
ну і на десерт — нічний Пітер та розвідні мости.


подивились лиш один, бо ж і до готелю якось треба вертатись. це в нас зайняло близько 2.5 годин пішки від Троїцького мосту до Площі Мужества. ніжки нам були дуже вдячні за такий подвиг)))
а ми дуже вдячні ґуґлу і його мапам за те, що довели до готелю)))

день четвертий

Петропавлівська фортеця. Потрапили туди саме в день Петра і Павла. Символічно)))

Знайшли Пітер в мініатюрі.

Поскакали містом)))
На жаль не встигли в Ісакіївський, зате нагулялись садами))
а ще нову станцію метро активно використовували. її там дійсно не вистачало. і знайшли її теж завдяки ґуґлівським мапам. на інших станції ще немає.


п.с.
отут усі світлини з подорожі.
перевірила, в кого нема ні пікаси ні ґуґл+ має бути отаке віконце

тицяти на here і має відкрити альбом

Категорії: Мандри | Теґи: , ,

  • Я ж тільки з Пітера повернувся, коли ти їхала, треба було в мене сімку попросити 🙂 А так – з поверненням 🙂 Як виявилося Пітер – не моє (кліматично перш за все), але мені також сподобалось!

  • masterpiecer
    там не так спекотно як в Києві, і тому кліматично моє. хоча я очікувала більшої прохолоди. принаймні вночі можна було спати і прокидатись сухою, а не як в Києві, коли аж шкіру з себе здерти хочеться. та і в мене єдине слабке місце — спеку не переношу. і для мене просто западло було. всі 4 дні було сонце, і всі навколо раділи, лише я не дуже. хоча як гляну на небо, а воно таке гарне.
    сімка. так то таке. я ж екстренно збиралась одразу після волонтерства, не було коли. ледве встигла рублів наміняти)))

  • zav

    531 світлина, ой.

  • zav
    і відева)))
    то ж за 4 дні. я багато викинула. ще не навчилась гарно знімати вночі. а тим більше в стресовій ситуації. там весь міст був у павуках, не могла підступитись, щоб камеру на міст хоч обперти.