Від щастя стають дурними. Щастя й мудрість не поєднуються, так само, як тіло й думка. Бо лише біль є думкою тіла. Тож щасливі люди стають дурними. Тільки втомившись від свого щастя, коханці можуть знову стати мудрими, якщо вони взагалі здатні такими бути.
© Мілорад Павич „Остання любов у Царгороді“