транспортні дебілізми
06 Липень 2011
не припиняю шокуватись від рівня дебілізму людей, які перебувають в Києві. чи то кияни, чи гості, чи хз хто вони. (продовження…)
Категорії: Замальовки з життя | Теґи: дебіли, Київ, транспорт | Коментарів: 10
Київський ранок
16 Листопад 2010
Осiнь. Ранок. Туман, який робить повiтря прохолодним та вологим. Але вже повно людей, якi поспiшають на роботу.
Сьогоднi я не активний учасник ранку, а лише спостерiгач.
Кожнi 15 хвилин кiлькiсть поспiшаючих людей зростає. Дiловий центр мiста. Тут дiйсно практично не лишилось жилих будинкiв, однi офiси та установи.
Кав’ярня. О 7.30 ранку мало б бути порожньо, але тут вирує життя i пахне кавою та тiстечками.
Вмостившись за столиком на диванчику з книжкою потягую каву, щоб прокинутись, потiм чай, бо хочеться чаю.
Час вiд часу поглядаю навколо. У великi вiкна добре видно пробiгаючих повз людей.
В кав’ярнi багато вiдвiдувачiв. Так є в Києвi люди, якi снiдають не вдома, а в кав’ярнi.
Це iноземцi, яких якимось дивом занесло на роботу в нашу країну. Це звичайнi менеджери середнього рiвня. Це фiфи на шпильках та в мiнi, скорiш за все секретарки. I видно, що це здебiльшого постiйнi клiєнти, яких добре знають офiцiантки. А ще це видно по тому як вони заходять. Впевнено, одразу називаючи замовлення проходячи стiйку, направляються очевидно на звичне i вже улюблене мiсце.
Мiсто по-троху прокидається… люди починають проходити все швидше. Бабусi та батьки якi ведуть дiтей в школу, жiнки та чловiки, якi бiжать в офiси. З’являється бiльше машин. Моторчик мiста завiвся i почав активно працювати, наче серце пiсля реанiмацiї.
Категорії: Замальовки з життя | Теґи: Київ, ранок | Коментарів: 6
перші осінні миті 2010
13 Вересень 2010
Думала дочекатись жовтня, але не витримала. Пеповнює в голові купа інформації, яку треба кудись вилити. (продовження…)
Категорії: Замальовки з життя | Теґи: Cальса, Будинок вчителя, Київ, миті, осінь, студенти | Коментарів: 20
перші весняні миті
22 Березень 2010
***
Весна цього року або ж змухлювала, або прикололась над українцями. Спочатку подражнилась теплом і тіки всі поховали зимовий одяг та взуття опа…і здриснула далі досипати і от тільки в кінці березня наче почала прокидатись. (продовження…)
Категорії: Записничок | Теґи: весна, вчителювання, гламурні фіфи, Київ, маршрутки, транспорт, тьотки-істерички | Коментарів: 12
Відвідини музею ВВВ
18 Червень 2009
Одного дня гуляючи містом, ми догуляли до комплексу присвяченому Другій Світовій Війні, а точніше радянській її частині, яку звуть Велика Вітчизняна.
Сам комплекс страшнуватий і грубий, але звідти гарний вид на місто та Дніпро, та і людей не так багато. Тому люблю там бувати. (продовження…)
Категорії: Окультурення | Теґи: баба з мечем, Велика Вітчизняна війна, Дніпро, Друга світова війна, качки, Київ, музей ВВВ, Печерськ, твіретянин | Коментарів: 11
трошки травневих київських чудес
27 Травень 2009
Категорії: Світлинки | Теґи: веселка, дощ, Київ, краплі, травень, хмари | Коментарів: 8
Київські весняні миті
24 Березень 2009
Рання весна. Вечори ще темні та прохолодні, тому в парках ввечері рідко зустрінеш людей. От парочка прогулюється обнявшись, а он компанія друзів бурхливо обговорюючи якісь події з галасом проноситься доріжками. Жінка з каляскою. Дідусь з песиком. Земля ще майже гола. Тільки де-не-де тогорічне листя та кілька росточків трави.
Метро. Дідусь, бабуся та онучка. Дівчинка років п’яти. Видно дитина жвава, бо вже має синець під оком)) Кінець вагону з короткими сидіннями. З одного боку дідусь, з іншого — бабуся. Дівчинка довго обирає біля кого сісти. Сідає біля бабусі, обернувшись до вікна щоб розглядати „цікаві штуки“ під час їзди потяга. Через хвилину зривається і залазить на сидіння біля дідуся. І так разів п’ять-шість.
Двір. Зранку і ввечері покищо спокійно. Лише чути звуки машин та потягів. Недалеко від будинку залізнична колія. Трошки пізніше збігається зграя псів. Останнім часом їх тут розвелось багато. Виють та лають. Трошки моторошно, але постраждалих поки наче не було. Але помітила, що майже не видно бомжів тепер.
Вулиця. Люди там і тут. Майже немає усміхнених облич, а так багато сумних і стомлених; останнім часом побільшало ще й розквашених та п’яних. Цікаво що вдень на вулицях постійно повно народу. Хоча так вже давно, років сім чи може навіть вісім. А ще побільшало бруду, папірці, розбиті пляшки…
Ескалатор в метро. Чомусь підсвідомо дивишся на людей з протилежного напрямку. Вони роблять так само. Стільки пар очей зустрічаєш за день. На ескалаторі дівчика і напевно її мама. Дівчина мабуть студентка і мама привезла якусь велику сумку, напевно харчі))). Дівчина здаєтсья зовсім не рада мамі, тримається осторонь та поглядає на мобільний. Мати розгублена; думаю в місті або вперше, або не часто тут бувала.
Асфальт. Дуже часто його кладуть наново і все одно крізь одні ями, ямки, цілі рови. Пройти по вулиці, що лабіринтом між калюжами. Хлопчик з мамою. Рочків два чи три. Радісно втік від мами на кілька метрів і з усих сил гоцає калюжами. Але мале ще, тому бризок не так вже й багато.
Ранок в метро. Спускаючись ескалатором бачиш потік людей, які тіклькищо вийшли з вагонів. Справжня течія. І аж мурашки по шкірі, бо здається, що ескалатор зараз провалиться під таким натиском. Перон. Забитий вздовж. В вагон буквально затискаєшся як шпрота в банку. І їдеш майже в маслі))) Влазять не всі, і половина лишається на пероні.
Сонячний ранок. Пташиний спів за вікном. Сніданок на кухні. Раптом темнішає і з’являється якийсь звук. Щось ляпає по вікну. Невже сусіди квіти поливають? Ще ж рано наче. Ні! Снігопад. Мокрий гидкий сніг. Сонце сховалось, прогулянка відмінилась. Фільм, попкорн, диван.
Категорії: Записничок | Теґи: весна, Київ, миті | Коментарів: 3
