тиждень просто вирує подіями та активністю.
з самого понеділка я майже не буваю вдома.
робота
вже п’ятий рік я відвідую заняття з кубинських танців (вже просто язик не повертається все це узагальнювати одним словом — сальса, бо ж це вже давно не лише сальса).
***
Подорожуючи висипаєшся в будь-яких умовах.
Навіть якщо спав мало і незручно наступного дня в тебе повно сил та енергії для знайомства з новими незвіданими місцями. А на роботу вставати завжди важко, навіть якщо пізніше ніж зазвичай.
Вже майже два місяці як знаходжусб в актично-інертному пошуці нової роботи. Активному, бо набридло без діла бути, а інертному, бо вакасій під мої здібності і досвід аж 2-3 на тиждень з’являється і на мої відгуки одні відмови або ігнор.
Кілька днів тому знайшла цікаву вакансію з описом роботи, якою б дійсно хотіла займатись. Відгукнулась. Відповіли. Запросили на співбесіду. Перевірила що за компанія. Особливих негативних відгуків не помітила. Прийшла. Хвилювалась чогось досить сильно, бо давно не бігала на співбесіди. Якби я тільки знала…