цього разу ми прилетіли восени. саме на золоту осінь. я дуже тішилася всім навколо, бо дуже скучила за іншими порами року.
осінь
наша осінь
кліматичне
чергова пекельна осінь. цього року здається спека ще більше знахабніла. в кінці листопада було за 30 градусів (Цельсія звісно).
про нашу осінь
ця осінь особлива. така довгоочікувана й така насичена. вона видалась спекотною в усих можливих сенсах : )
от і осінь закінчується. хоча тут вона в кінці грудня чомусь закінчується, майже перед католицьким Різдвом. а в мене як вже звикла буде : )
за останні роки осінь стала для мене символом очікування та часом боротьби із самотністю. осінь традиційно насичена сварками з батьками, нудними вихідними та максимальним перенесенням життя в мережу.
Думала дочекатись жовтня, але не витримала. Пеповнює в голові купа інформації, яку треба кудись вилити.
Хоча осінь ще і не скінчилась, але основні її події вже позаду та і найгарніша частина осені теж.
Три тижні тому моє життя знову кардинально змінилось. Знову самотня осінь та зима. Цього разу знову страшно і боляче, але вже завчасно був складений план дій на 6 місяців вперед, аби заповнити весь час хоча б чимось, аби не лишалось на самоколупання.