Дарина.місяці з тринадцятого по п’ятнадцятий

20.2.2017

зміни за 3 місяці, з 13го до 15го. буду робити звіти квартальні, бо вже аж так багато за місяць не відбувається, та й так мені простіше.

сон

стала спати трошки краще, тобто одне прокидання за ніч і я вважаю це добре. ритуал вже певний виробився і діє. та проблема „самостійного засинання“, тобто лежачи вже в ліжечку лишається. за останній місяць взагалі стала дуже „ручною“ і капризною, який там самостійний сон?

режим

режим плавав протягом цих місяців, але таки вирівнявся і зафіксувався. прокидається тепер раніше. вдень спить стабільно в один час. на ніч лягає більш-менш стабільно, але буває трохи зсувається.

молоко

після щеплень і ще може двох тижнів (бо навчання не надихало) я почала прикривати годування грудьми.
чому? 1. планувала до року сама. 2. педіатр сказав, що до 6 місяців обов’язково, але краще до року. 3. помітила на 12-му місяці, що вона вже майже не їсть, а більше просто смокче для задоволення. от і вирішила, що вже час.
з годувань лишились власне лише одне вдень перед сном і перед нічним сном й іноді серед ночі.
почала з денного. важко, що тут скажеш. обурено пореве трохи і ображено кладе мені голову на плече і з часом засинає. вночі теж якщо прокидалась намагалась не годувати, а присипляти альтернативно. десь через тиждень почала і нічні закінчувати. перші дві ночі дуже важко було. прокидалась дуже часто. а потім на третю-четверту ніч вже почала краще спати. а потім і зовсім довго. чого не було дуууже давно. а ще нарешті в мене зникло це вічне відчуття голоду : )

прикорм

почала давати мигдалеве молоко та періодично нашу дорослу їжу, якщо не дуже гостре і без соусів. потім і коров’яче почала давати в кашу. пробувала ромашковий чай – не сподобався. компот, якщо охолоджений п’є. не дуже їсть свіжі яблука, груші, хіба потерти, або від мого відкусить. зовсім не їсть малину, полуницю, чорницю… лише ті, які в баночках. думаю то з віком зміниться. дуже любить цитрусові, але помітила, що багато таки не варто, бо специфічно впливає на травлення : ) десь половинка мандаринки і кілька шматочків апельсинки максимум (але їй дуже подобається і аж істерить, як більше не даєш). так було свого часу з черешнями та кавуном. а так наче все, що ми їмо їсть. тільки спецій не даю. але помітила, що стала лінитись жувати і хоче щоб їжа була максимально дрібною. думаю, то з зубами пов’язано.

розміри

зріст ~75 см вага ~10 кг (~ бо перекладаю місцеві міри в наші, можливі похибки)

я – мама

змирилась з тим, що не наробити якихось помилок неможливо, як не готуйся, як не старайся. бо людський фактор це така страшна змінна : )

інше різне нове

13 місяць

— ходить вже добре і навіть бігає. особливо куди не треба : )
— любить хованки любить і доганялки.
— місяць активної любові до книжок. сама листає і щось бельмоче, і мені тягає й каже ”тай„ (читай). особливої популярності набула “У лісі, лісі темному„ її за день разів 200 приносить. на другому місці книжка про Святого Миколая. якось же ж відчула, що сезонні книги як раз : )
— на сходинки вже не залазить, а ступає ногою. з опорою звісно виходить. або за перила гірки, або за мою руку тримається.
говорить не багато. точніше щось бельмоче без зупину. але в основному це татататата. ще є „нє“, „дай“, „тре (треба, коли щось хоче, або якщо я щось відбираю, а їй воно таки треба : ))“ і „тай (читай і пхає мені книгу)“. мама як і не було 🙁
— коли незадоволена тупає ніжками та махає ручками й свариться.
— дуже любить закривати двері. де б не зайшла одразу закриває двері.
— любить закидати речі кудись: за парканчик, у манеж, у коробку. і ще ховає всякі речі мені за пазуху, наче я кенгуру і маю там сумку для схову 🙂
— ще якщо я десь за дверима (душ, чи вчусь в іншій кімнаті, а вона з татом) то приносить книжки й дрібні іграшки і просуває під двері. такий собі хабар щоб я вийшла : )

14 місяць

— почала залазити в коробки. дитина-киця : )
— робили другий етап одного із щеплень. зрозуміли, що лафа нерозуміння закінчилась. вона вже бачить і знає що робитимуть укол і починає опиратись.
— гойдалки її не дуже пруть. більше таки подобається гірка.

— полюбила пісок і колупатись в ньому. палички всякі, камінці, все згрібає.

— любить щось в руку давати — палку, камінець, піску насипати. навіть якщо це щось уявне робить вигляд, що щось кладе : )
— повернулось „мамамама“ та „няняняня“. додалось дуже голосне „ай-ай-ай-ай“.
— любить гратись в свою гру. дає щось і каже „на“, і потім одразу „дай“. ти їй віддаєш, а вона знов тицяє і „на“. отаке „на-дай“ може тривати кілька хвилин : )
— вже навчилась сама пити з непроливайки. раніше лише якщо я тримала. бо її ж нахиляти треба щоб водичка надходила, тепер вона це второпала і сама так робить. може показати, що хоче пити.
– коли гуляємо десь то беру з собою всякі пюрешки в пакетиках таких, із закруткою. як в Україні майонез чи кетчуп продають. то вже сама підвертає краєчок щоб більше вмісту надходило і скручує в трубочку : )

— підхопила від Олега якусь заразу. кілька днів була дуже хвора, температура піднімалась на вечір. після 38.7 таки дала ліки. наступного дня вже пішла на видужування. носик капала соляною водичкою, видувала вміст. ставила зволожувач з евкаліптовою олією. тепле пити відмовилась. я вже мовчу про ромашковий чай, потім ще кілька днів відмовлялась з тієї ж тари пити.
— почала в мене всім кидатись, якщо я відволікаюсь на щось інше і з нею не граюсь. це мене непокоїть і лякає. причину я розумію, та від того не легше.
— „па-па“ ручкою ще робить із затримкою. треба дууууже просити. таки мало практики, бо все частіше вона ще спить, коли Олег йде на роботу. цьомчик робить, але повітряний ручкою поки відмовляється. але цьомчик кривляє : ) взагалі багато мавпує.
— іноді може повторити „мяу“ чи „авав“. але от тикає і вимагає то називати годинами (на вулиці те саме, на все показує і вимагає щоб називали). спочатку у книжках фаворитах показувала мені всіх звіряток. але потім почалась стадія „білочка“. і вона скрізь знаходить білочку тицяє і тішиться : )
— вміє показати, що хоче їсти якщо вона вдома — йде до стільчика й тягнеться до нього, або відводить мене на кухню. ще полюбила печивка, знає звідки як їх даю і теж буває вимагає їх. сама ложкою ще не їсть, але вже намагається вчитись.
— навчилась ходити задом. отак задкує і така задоволена : )
— вже менше боїться дзижчання приладів — пилососа, блендера… але не фанат : )

15 місяць

— 3го лютого виліз 7й зуб, правий нижній. два тижні до того спала жахливо, очевидно через зуб. ну а 14го вже і його пара з’явилась на горизонті.
— агресивні кидання в мене тривають, але наче рідше.
— якщо щось дуже хоче, а їй не дають починає сильно ревіти з попереднім перетворенням на ледь посинівший помідор : ) ігноруємо як можемо. Дарина спроб вплинути не полишає.
— мавпування триває. повторює як я зачісуюсь чи мажу руки кремом, вона й собі щось там чеше та ручки тре.
— місяць любові до конструкторів та ігор в піску. раз просиділа майже півгодини колупаючись лопаткою на майданчику.

— коли хоче їсти веде до стільчика і намагається в нього залізти, ще трохи і таки залізе. йде до ванної, коли кажу „йдемо купатись“. вже часом і сама веде. те саме з „йдемо спатки“ — йде до своєї кімнати. ну і решта подібного „йдемо гуляти“, „йдемо мити ручки“.
— вже добре робить „па-па“ ручкою. і почала той самий рух робити на „привіт“. навіть вже на скайп так реагує, тільки запускаєш вже ручкою „маше“.
— в цілях створення україномовного середовища почала показувати мультики. спочатку оті довгі Дізнеївські дубльовані „Король Лев“, „Вінні-Пух“ і таке інше. поки не дуже пішло. а от мультсеріал „Щенячий патруль“ (PAW Patrol) дуже добре пішов (зізнаюсь, я упереджена у виборі : )). простий як двері, а її пре. любить вона песиків : ) також допомагає якщо дуже довго їхати в машині треба. загалом я показую скачані відео до дитячих пісень, але іноді і мультик.
— стала дуже лояльною до візка. та й до автокрісла, після зміни на більше. вже спокійно їде весь час їзди в
стандартні наші місця прогулянок. це в середньому 30 хв. якщо вже довше і вона втомлена, то буде протестувати.

— найбільша проблема — жага висоти. бо вилазить на диван, з дивана на столик, що біля дивана і стоїть підстрибує. забрати столик намагатиметься все одно сягнути з дивана в низ. також намагається заскочити в манеж, що з іншого боку блокує підхід до лампи. кілька разів таки гепалась. але там подушки, то в принципі ціла. та я не в захваті.
– плановий візит до педіатра у 15 місяців довів, що Дарина остаточно зрозуміла, що їй світить кілька уколів і почала ревіти вже як тільки побачила знайому медсестру : ) так просто було до року 😀
відео


Категорії: Мамський записничок | Теґи: , , ,

  • Andriy Zagorovsky

    Пів години — це небагато зовсім, ги.

    • zymova

      все відносно ж. довше нам рідко треба аж так далеко (хіба до Олегових батьків години 2 десь їхати). а так в межах міста і передмістя 30-40 хв фрівеями якщо їздити. у вихідні рідко затори бувають. для неї всидіти зафіксованою для такого віку то важко.
      коли я ще могла подужати тягти її на собі, то автобусом іноді кудись їхали, то година-півтори. але ж на руках у мами з можливістю порухатись то одне, а сидіти пристібнутою й не могти рухатись то інше. все не придбаєсо легенький візок, бо з цим танком я замахаюсь.

  • Olha Savchyn

    Як ти красиво Даринку одягаєш! 🙂 Така кльова маленька леді особливо в платтячку з капелюшком! Красуня! Насміялась з агресивних кидань )))) уявила собі ту картину 🙂

    • zymova

      дякую : ) сукні я рідко купую, бо її бабуся їх купує тонами, мені б їх встигнути хоч раз надіти на неї. і вдягаю лише у вихідні чи в гості. а так я більше за оригінальний та практичний одяг зважаючи на вік Даринки.
      ти б бачила її обличчя, коли вона кидається всяким. мені і боляче і смішно водночас : )