Дарина. місяць десятий

19.9.2016

зміни за десятий місяць.

цей місяць якось ну дуже швидко пролетів. наче тільки недавно за дев’ятий звітувала. мабуть то все навчання моє нівелює тягучість часу.

сон

сон більш-менш налагодився. ~10 годин вночі та по ~1.2 години двічі вдень в приблизно той самий час.
прив’язала вже подаровані бортики, бо часто ноги-руки між тих палок засуває і я почала боятись, що покалічиться (дякуємо, дівчатка ; ))
dsc_1832
dsc_1878

візочок

тут все без особливих змін — якщо вчасно підгадати, то засинає відносно швидко і вже з меншим плачем. але у вихідні таки важче, бо перед тим ще в машині їде в кріслі, а потім пересідає у візок, що не додає радості в її очах : )
іноді вдається покатати навіть несплячу відносно довгий час — 20-30 хв. але це якщо вона до того вже поспала.
dsc_6236

режим

особливо змін не відбулось. єдине Дарина все пізніше почала засинати, але от пізніше вставати не дуже стала : )

прикорм

все так само. з нового поки тільки жовток яйця та різні дитячі „печивка“ з овочів та рису. так вона вчиться жувати краще і вже навчилась брати шматочок в руку і класти його в рот. з іншою їжею поки такий фокус не проходить.

я – мама

почало мене цього місяця трохи накривати. самотньо якось. нікого не знаю тут поряд, людей майже не бачу. всі знайомі живуть дуже далеко. дуже хочеться в Київ до друзів.

інше різне нове

— все частіше встає і стоїть.
dsc_2846
може кілька хвилин постояти. активно ходить вздовж стін та парканчика. якщо я сиджу на підлозі і навколо мене обходить. якщо сильно тягне ручки даю їй свої і вона робить кілька кроків.
— почала складати іграшки в якісь ємності. в частину від хатки з формочками, в куб. запихає все!
dsc_5147

dsc_5209
— тягає перед собою різні великі іграшки. купили машинку. її іноді возить, але таки частіше хатку „возить“ ніж машинку : )
— постійно намагається перелізти парканчик. вже вилазить не лише на хатку, а й на куб, і навіть на машинку : ) намагалась вже й складати барикаду з іграшок щоб вище було.
– вперше поспілкувалась з іншими дітками на українських святах
dsc_2066

dsc_2230
— дуже активно „мамкає“ та „дададакає“. намагаюсь навчити казати „тато“ чи хоча б „та“. але поки тільки „га, ка, ва, ма, да, ла“.
dsc_5254
— коли чує музику махає ручками — ака деригент : )
— хлопає в долоньки. але я ще не розкусила коли саме в неї це бажання з’являється (я оті „ладушкі“ не люблю, бо текст в якому дитину напувають бражкою якось мене напружує : )).
dsc_1353
відео

Категорії: Мамський записничок | Теґи: , , , , , , , ,

  • shumnyi

    Кожного разу перечитую все до останнього слова з превеликим задоволенням 🙂

    • zymova

      дякую : )
      думаю ваша малеча теж вас тішить не менш цікавими митями : )

      • shumnyi

        Так, старається 🙂

  • Christine Slobodian

    А ми плескаємо так (версія без ладушок і бражки): “Тосі-тосі-тосі, свинки в горосі; телятка в капусті, а Настка на грушці”. Або можна кінець:” пішла Настка визволяти, дістала по носі” – і бамц по носі 🙂

    Тримайся там. Оті “хвилі самотності” і в рідній країни часом накривають… так що я уявляю як воно мабуть важко буває. Але ми з тобою!!! 🙂

    • zymova

      чудова альтернатива. буду вчити : )
      просто гуляю з малою і облизуюсь на інших мамочок чи татусів, які з друзями гуляють. і все сподіваюсь, що хоч як на майданчику гулятимемо хоч буде з ким поговорити. в Україні знаю багато хто уникає знайомств на майданчиках, а в мене то чи не єдина надія 😀
      та якби не ці писульки, я б зовсім здуріла. хоч сюди друзі зайдуть на розмову : )

  • kitVchobotyakh

    в мене отак:
    ладки-ладусі,
    де були?
    в бабусі!
    що їли?
    кашку!
    пили?
    простоквашку!
    а потім летіли-летіли і
    на голову сіли!

    і ніяких бражок 😉
    ту, що Христя написала теж використовую, але цю можна строчити дуже швидко, малюку більше подобається

    заздрю, що малючка так файно спить вночі – ми так не спимо 🙂 2-3 рази продидається, рідко один, щоб просто цілу ніч спати, то такого ще не було

    розумію, про сум – в мене щось подібне було. Закордоном брак своїх рідних друзів якось дуже відчутний і чим далі тим більше. Не знаю чим втішити. Колись усміхнуло, як прочитала в товариша рефлексії на тему 2-ох років емігранства – типу перша криза, друга криза за ним у 5 років. Не претендую на істину, але в 2 було сумно, зараз в 4 якось ок, а що буде в 5 розкажу 🙂

    • zymova

      теж варіант. але цю таки їй бабуся строчить, і чомусь якийсь мішаний з російськими словами (ладушкі, бабушкі) варіант, то в мене певно упередження утворилось щодо цього і язик не повертається.
      здебільшого спить. але буває щось нахлине і починає часто прокидатись. або спить весь тиждень 10-11 годин, а потім лише 6-7. на зуби то все списувати якось вже набридло, бо вони так і не лізуть : ) я вже повню до того приписувати почала, але поки спостерігаю : ) та я сильно не переймаюсь, вже якось навіть за 4 години висипаюсь : ) я собі кажу, що то все тимчасово. та й з першим місяцем не зрівняти.
      щодо суму. то не просто сум за рідними. перший рік мені було дууууже важко. я дуже не хотіла їхати. в мене не було вибору особливого. з цим я трохи змирилась. хоча як на фото гляну і нахлинуть спогади то йой…
      я про взагалі брак спілкування. хоч з якимись людьми : )

  • Olha Savchyn

    Дуже гарні у вас бортики! І я Емілі десь в такий час їх начепила, бо не лише руки-ноги пхала, але й билась в то ліжечко пр ночах ).
    Дарина така файна зубата :)))
    І в мене було оте “хочу додому” хоч і друзів тут маємо, і дітей однолітків. Було, та і зараз є, як періодично думаю про те як дітям там добре і цікаво і весело б було… Ех ті закордони… Не сумуй ) прилітайте в чикаго взимку – покажемо вам сніг :Р

    • zymova

      отож. вертиться на всі боки ж : )
      я людина соціальна, мені треба спілкування.
      вже прилітали, не було снігу. я тепер зиму Чикаго не довіряю : ) колись приїдемо. але не думаю що скоро. список бажаного ще небаченого довгенький : )

  • Гарні пупсіки)