Дарина. місяць третій

19.2.2016

зміни за третій місяць.

щеплення

щеплення пережили успішно я вважаю. в день щеплень Дарця була дуже неспокійна та капризна, дуже погано спала вночі. і наступний день ще вередувала, але вже краще спала. на вихідних вже була майже як завжди. але приїхали в гості бабця з дідом, то вона з іншої причина була дуже збуджена : ) загалом реакція прийнятна, ми задоволені : )

сон

вночі продовжує спати зі мною з подальшим перекладанням, якщо не вирублюсь. вдень на дивані або на мені (або на Олегові).
DSC_4864
але останній тиждень вже в ліжечку один раз вдень. загалом стала спати значно менше, а неспати більше. в неї є один довгий сон вночі (5-6 годин) або два коротших по 3 години, один довгий сон вдень і один довгий ввечері (2-3 години). решта від 15 до 50 хв.

режим

почну мабуть з ранку. о 8 +/- 30 хв я прокидаюсь і маю час на себе, в той час як в Дарини ”час з татком„ (daddy time). в більшості випадків вони досипають разом поки я вмиваюсь, приймаю душ, готую сніданок та снідаю, збираю обід Олегу на роботу. о 8.30 я бужу Олега і в кращому випадку Дарина ще з 30-50 хв дрімає. в гіршому в неї час їжі.
десь до 10ї вона зазвичай вже має точно поїсти і ми йдемо на прогулянку. 30-40 хв, а за тиждень до 3 місяців вже і 1,5-2 години ми гуляємо. вона спала в процесі вже в 5% зі 100 (хоча ближче до кінця місяця стала таки засинати через раз в процесі, але часто тому передує ревіння і носіння на ручках. а як я вже починаю направляти візочок в напрямку дому вона вирубається і дрихне)
DSC_4157
PhotoGrid_1455687098369
додому повертаємось і годуємось. далі кожну годину-півтори їсть аж до 9-10ї вечора (з перервою на один довгий сон вдень). тоді може статись диво і вона проспить до півночі, коли ми збираємось спати. вдень часто є періоди повтикати, полежати на пузі, посміятись з мене і всякі різні розваги на килимку з цяцьками. отже +/- година в районі півочі поїли і лягаємо. далі 5-6 годин сну і в Дарини сніданок. потім ще десь 2 годинки сну.
раз в три дні купаємо. але спека наступає будемо частіше.

молоко

як не намагалась все одно під вечір таки його не стає достатньо. вона більш активна і їсть часто. відповідно я більше виснажуюсь і не встигаю наробити молочка. і зранку якщо часті годування теж доводиться давати суміш. власне так і тримається 2-3 рази на день, але доза не зросла, тому я думаю молока в мене таки більше. але бувають стресові дні, тоді й суміші доводиться давати більше разів.

дратівливе

— „вона голодна, їй холодно“ триває. боюсь це лишиться назавжди : )
— навала рожевого одягу в подарунок. так я ненавиджу рожевий колір, але погодилась терпіти певний відсоток. але ж не все поголівно. взагалі не розумію цього дивноного дикого поділу на рожеве для дівчаток, блакитне для хлопчиків. я купую і жовтеньке, і зелене, і червоне, і блакитне, і біле, і сіре… та яке завгодно. з вибором і доступністю тут жодних проблем.
— перекручування імені. таке гарне ім’я ми доні вибрали, але доводиться виборювати його і пояснювати щоразу, що Дарина це не Даша, не Дана, не Дарія, не Дора, не ДарЕн. маю навіть збережений малюночок з варіантами як можна Дарину називати
daryna
чую Даша-Дашуня і в мені прокидається звір : )
— „а вона що сидить у візочку?“ чомусь всі впевнені, що вона сидить. але насправді лежить. просто не рівно, а під певним кутом. крісло так спроектовано для малюків, бо їм так природніше та зручніше. і так вже замучились ми пояснювати це та казати „ні в неї не буде крива спина“, „ні ми не купуватимемо новий візочок з рівною люлькою“, „ні ми не возитимемо дитину в машині без автокрісла“. я всю вагітність розглядада чужі візочки, і зараз іноді. жодного разу не бачила щоб було рівно як дошка.

розміри

цього місяця візита до лікаря не було тому вагу та зріст не знаємо. хіба я буду важитись з нею та без неї і віднімати, але то неточно. 5 кілограм точно є, а скільки грам вже не знаю. але росте точно, бо один одяг стає меншим, інший вже як раз : ) стала значно пухкішою : ) та й руки то мої відчувають теж важкість цієї панночки : )

я — мама

буду в цьому новому розділі з неновою назвою писати зміни в собі, відчуття і всяке.
— я вже більш-менш виробила собі тактику та режим. він звісно не стабільний і плаваючий, але +/- в межах. маю час для себе зранку та ввечері, коли Олег глядить за Дариною. тобто нечесаною-невмитою-в брудному одязі не ходжу. і якщо мені вже дуже треба в інтимну кімнатку, а Дарина проти і голосно про це заявляє, то переживу хвилину плачу без докорів сумління : ) не знаю що робитиму, коли вона зможе самостійно пересуватись, але сподіваюсь привчиться, що мамі теж треба хвилинку на самоті побути періодично.
— з кухнею довелось трохи змінити розпорядок дій. намагаюсь в неділю наготувати їжі (основних страв м’ясо-риба-птиця) різної на кілька днів.
— прання та прибирання поки лишились складними багатоступеневими процедурами : ) але думаю ще місяць-півтора і я зможу це робити вже сама без асистентів : )
— помітила, що скучила за продуктовими закупами. Олег чудово справляється сам, але мені так вже хочеться самій щось повибирати, глянути що змінилось, щось нове цікаве знайти для раціону.
— це дуже дивно, але дитина може „сказати“ чого хоче і що її турбує. мені завжди було цікаво як про це можна дізнатись, діти ж не говорять. але виявилось можна. це дуже дивне відчуття. я можу зрозуміти коли вона голодна, коли хоче спатки і не може заснути, коли животик болить. і це найгірше, бо ліками не дуже хочеться годувати, а плаче так жалісно.
— виглядаю вже навколо біля дому діток однолітків : ) треба ж буде їй з кимось гратись : )

інше різне нове

— балдію від того як вона їсть. ручки в кулачки складе перед собою. дивиться кудись в нікуди, щоки роздуваються і тільки чути чвяк-чвяк : ) а іноді ручками так мило тягне цицю до рота : )
— не любить лежати на животі, хоча спить на животі дуже солодко. кладу її на животик і вона певний час лежить, точніше навіть стоїть „на ліктях“
DSC_4045
а потім їй швидше за все набридає і вона ниє. таке враження, що хоче повзти, а не може і тому реве : ) але пізніше розкусила, що можна ж перевернутись на спинку і не треба на пузі лежати. то почала перевертатись.
— придбали мобіль.
71A0uGp4naL._SX466_
його ціль якби присипляти. і в нас знов все не так. але він дуже допомагає. він її розважає. вона дивиться на тих літаючих звіряток і гигоче.
DSC_4434
вистачає хвилин на 15. далі їй набридає. не присипляє точно, навпаки збуджує. але за ці 15 хв можна всякого наробити. та якщо панна не в гуморі він не допоможе : ) приблизно ту ж функцію виконує штука з вісюльками, яку називають baby gym.
leka-baby-gym-assorted-colors__83080_PE209218_S4
передбачається, що вона то моє сама ворушити, але поки не дуже дістає. хіба бокові штуки крутить.
відео

— любить, коли з нею ходять і тримають вертикально. розглядає все навколо так зацікавлено. а якщо взяти горизонтально реве. просто покласти реве. ну я її розумію — кому цікаво на стелю дивитись : )?
– ще почала намагатись сідати. хапається за мої руки і підтягується.
— активно вертиться. поки помию посуд встигає перевернутись та покрутитись в усі боки
— навчилась ліниво повзати. тобто лежить на спині, відштовхується ніжками і совається так. лінива дупця : )
— вже активно хапає мене за одяг та волосся.
— читаємо по-малу книжки. Дарина вже почала роздивлятись малюнки і слухає що я читаю. іноді хихоче. але максимум хвилин 5-10 так витримує і мабуть втомлюється.
— це їй Олегова мама зв’язала два костюмчики синій
DSC_3891
та жовтий з черевичками
2016-02-02 10.32.35
вони правда вже не актуальні бо температура під 30
— вже мали дві прогулянки „в люди“. цілком успішно гуляла, їла та спала у візочку (і не лише)
Олександра та Дарина
загалом багато змін відносно більшої частини місяця відбулись за тиждень до цього допису. так цікаво, що лише тиждень і так багато кардинальних змін : )

Категорії: Записничок, Мамський записничок | Теґи: , , , , , , ,

  • Tetyana Obukhova

    Така гарнюня))) Правду кажуть що дівчата швидше розвиваються, мій більшість з того що ти описуєш лише в 4 місяці почав робити
    Ліків від животика не бійся, вони не всотуються, просто прибирають гази

    • zymova

      дякуємо : )
      та у всіх діток по-різному. щось раніше, щось пізніше. це непередбачувано.
      та я не боюсь, треба то треба. але не хотілося б зловживати. та і сама я ліки не люблю

  • kitVchobotyakh

    на фото в блакитному костюмчику плетеному Даринка на тебе дуже схожа 🙂
    гарні ви – всі троє! і так – все дуже швидко змінюється в звичках мацьопиків…
    а про ім’я згодна – як чую, що Данусика називають “Нусіком”, то закипаю 🙂

    • zymova

      дякуємо : )
      ой та ми не знаємо на кого схожа, на обох одразу. вона протягом дня навіть змінюється, то що там по світлинам гадати. я думаю ще зарано робити висновки схожості : )
      от добре одне — місцеві називають Дарина і не намагаються навіть щось псувати лише кажуть, що гарне ім’я.

  • Christine Slobodian

    Блим-блим! Ще один місяць :)))) Сподобалось відео дивитись, набагато краще за фотографії передає реальність 🙂 треба і собі навчитися періодично робити/обробляти відео…

    А ще в тебе такий голос приємний 🙂 і оте раптове “молодець” дуже посміхнуло :)))

    • zymova

      відео то моє захоплення останні 2 роки, як же без відео? : )

  • Юлька-булька

    який позитивнющий допис! відчувається, що в тобі вже впевненості ого-го))) мені дуже подобається Дарця, воно таке миле якесь)))
    так що ваша Дарця молодчинка, дійсно так швидко росте, хоча чужі діти завжди швидше ростуть)))
    я теж страшенно не любила рожевий колір і більше з отого принципу, що чому дівчатка мають бути в рожевому а хлопці в синьому? але теж була навала рожевих речей і ніде правди діти – ульці страшенно личить рожевий колір. зараз взагалі в неї свідоме бажання на все рожеве і блискуче і ще барбі а я від того просто кажуся, бо то особисто мої ненависні речі. але приходиться миритися – в 5 років, думаю, дитині варто дозволяти самій вибирати речі, які ій подобаються, хоча би в кольорі…
    Дарця дуже схожа на тебе на тих фото, де спить, особливо в жовтому костюмчику, а от там де на пузіку лежить – викапаний Олег))

    • zymova

      дякую : ) як сама обиратиме хай собі. але я за різноманітність кольорів. і поки ми за неї обираємо хай пізнає всі кольори.
      та прям дитина-хамелеон стає схожою на того з батьків, хто найближче : )

  • Olha Savchyn

    мені часом здається, що ти про мою Емілі пишеш, а не про Дарцю ))) так все схоже )))
    Така ніжна і мініатюрненька і гарненька дівчинка! татова доця! мені чомусь на Олега схожа )
    книжки читаєте??? 5-10 хв слухає??? Ти щаслива ))) моя в 3 місяці геть не хотіла таким займатись )
    Костюмчики кльові! Жовтенький такий міміміміііі ) Даринка як курчатко мале в ньому )) А нам колись бабуся светрики Емілі зв’язала і точно з такими самим гудзиками-ромашками одненький був :)) (http://osavchyn.blogspot.com/2014/01/blog-post.html) і я тебе теж дууууже добре розумію – це я про рожевий колір )
    А ти молодець, що дала собі раду з режимом і собою і навіть куховаренням! А решта, то з часом теж врегулюється ) а як нє, то забий – дитина і сім’я саме головне, а прання якось буде ))
    кльові ви такі ) ростіть здоровенькі!

    • zymova

      я думаю хоч всі дітки унікальні, але таки багато спільного в них є. особливо в цьому віці : )
      та ми досі не знаємо на кого схожа. вона постійно змінюється : ) думаю варто трошки почекати : )
      з книжками то мабуть заслуга ілюстраторів. якщо дитина розглядає малюнки, отже, їхня робота виконана добре : )
      в нас вже колекція капелюшків збирається від бабусі : ) про це вже наступного разу.
      режим дещо змінився вже. вона ж росте. чому я дала раду — так це швидкості реагування : ) тільки з’явилось хоч 30 хв в мені прокидається реактор : )
      процес прання — це та ненависна мені тут штука, з якою ніяк не можу змиритись. все було б добре якби машинки були в хаті. оце бігання та тягання туди-сюди, користування загальними машинами це якийсь жах. я так хотіла знайти квартиру з пралкою. але в Сан Дієго вони лише в дуже дорогих квартирах. як і підлоги без килимового покриття.
      дякуєм, навзаєм : )

      • Olha Savchyn

        та… я тебе розумію з тими пралками тут кошмар ( ми вже якось звикли, правда, але я дочекатись не можу того щасливого дня, коли в мене буде моя пралка і моя сушка і до них не треба буде йти енною кількістю коридорів та ще й чекати поки хтось звідти дістане свої шмотки або і самій витягувати чуже (маємо право), бо хтось просто забув за цілий день забрати ((((

        а дітки і правда дуже міняються, особливо в такому віці ) ми теж ніколи не омгли зрозуміти на кого Емілі схожа (тепер те саме з Девідом), а тільки і чули щомісяця нові варіанти від друзів-родичів )

        • zymova

          в Олегових батьків в квартирі. ще й підлога без килимів. я щоразу заздрю : ) ми коли переїжджали я лише одну таку знайшла і її швидко хтось забрав. решта або дуже далеко від Олегової роботи, або дуже дорого. тут в Сан Дієго тільки починають помалу тих килимів позбавлятись. у вас коридори, а в нас то окрема така хатка на території комплексу. якби мені треба було ще й у підвал якийсь ходити, фіг би я сама тим пранням займалась : ) а перу я вдень, то впринципі завжди вільно. зараз, коли ми це робимо ввечері, коли Олег вже вдома реально знайти вільні, але вже важче.
          щодо схожості то жах. як на мене то надто мале ще щоб робити якісь припущення.

      • Olha Savchyn

        переглянула ще раз фото-відео – бачу любите айкію ) а постіль навіть точно така ж як у нас )))

        • zymova

          про постіль я тобі вже колись писала. щоразу здригаюсь в твоїх дописах з думкою „що то за люди в нашому ліжку : )“
          а IKEA бо просто, доступно, зручно. поки хата не своя купувати щось вагоме в усіх сенсах не хочеться. а так не сильно б’є по бюджету та не сильно напрягає спину, коли тягаєш : ) ну а штуки для дому всякі кухонні то взагалі моя любов. все таке зручне й корисне : ) мене в той відділ запускати небезпечно : )