літо 2014

вже моє друге літо в Сан-Дієго. так час швидко пролетів…
то ж яке воно було це літо?
звісно це літо принесло багато болю, сліз та втрат. звісно важко бачити як гинуть герої. боляче чути розчаровані „все пропало, армії в нас немає“. як не соромно? завдяки цим людям ви досі живі! і це все не припиняється (хоча я вірю (дуже-дуже), що вже скоро і на користь України!).
там десь в описі я пообіцяла писати тут щось позитивне. тому… зараз вірусний флешмоб ходить мережею. умовами, якого є писати кілька хороших новин в день. (вибач, Юлічко! я бачила. але у фб я текстів не пишу, тому не долучилась. п.с. досі чекаю нових дописів в твоєму бложику ; )). от тут в мене буде кілька хороших речей про літо. отже!

цього літа як не дивно, але від спеки ми не страждали. завдяки зміні дислокації минулого вересня, я закохалась в цей райончик, який тішить мене великою кількістю зелені та прохолодними ранками та ночами. та і вдень доволі терпимо. близькість великої води рятує. особливо ми починали любити наш район, коли виїжджали за його межі. 5-7, а то й всі 10 градусів різниці.

цього літа намагались частіше вибиратись до океану.

як виявилось це не так вже й просто. бо вихідних лише 2. приблизно одні вихідні на півтора-два місяці ми їздимо до батьків, або вони приїжджають до нас. також хочеться хоч день покататись на величках. також трапляються маленькі подорожі околицями. або ж ми вибираємось в чергове місце для хайкінгу зганяти жири та милуватись краєвидами. погодні умови теж іноді не сприяли купанню (це літо було багате на дощі

аж 4!!! за літо). а ще буває, що просто некупальні дні : ) в результаті раз на два тижні в кращому випадку. але тоді вже я відривалась. сезон я почала в травні. судячи з минулого року ще до жовтня включно є час. підозрюю, що мене, як велику любительку плавання, також не дуже тягне, бо плавати практично неможливо. принаймні на Сан-Дієгівських пляжах. максимум, що мені вдавалось проплисти це 1-2 хв. далі накриває хвилею. і все купання — це просто стрибання на хвилях. приємно, але нудно і швидко набридає.

цього літа я стала знімати більше відео (з наступної купи посилань ви це і на власні очі помітите 🙂 ). нова відеоцяця мотивує. навіть пощастило зловити білок та колібрі в кадр.

цього літа ми відвідали одне з найвідоміших місць світу з величезними деревами — Sequoia National Park

цього літа ми відчули себе дітьми в Sea World’і

бо сиділи на місцях, де обливають водою (відео1 відео2 відео3 відео4).

цього літа я багато читаю. для себе багато. читаю я повільно. навіть дуже повільно. і з часів універу, коли доводилось по 100+ книжок за рік прочитати мої здібності погіршились : ) також спокусилась на новий сервіс від amazon — kindle unlimited.

з десяток книжок з мого списку бажань знайшла, ще з десяток до яких руки не доходили давно. так я нарешті познайомилась зі світом хоббітів, гномів, ельфів, орків та решти створінь. цікаво, захоплююче. але пошановувачем я не стала. і перечитуватиму навряд.

цього літа ми часто гуляли парками, як новими

так і давно улюбленими

гуляли в центрі на 4 липня. повернення після феєрверків додому нагадало „молодість“ в Києві, коли весь Майдан ломиться в метро. щось подібне було і тут. тільки натовп ломився у трамвайчики. також відвідали фестиваль скульптур з піску

тут більше світлин

це літо ми завершили кількома зустрічами з українцями в Сан-Дієго і околицях: відзначали День незалежності

я ще й дітей там забавляла : )

зустрічались біля затоки на вечірню ватру


та святкували День України в парку біля Української хатки

ще багато всякого хорошого звісно було цього літа. та досить вже. бережіть себе та близьких! вірте в краще як би не було погано, хай хороші думки матеріалізовуються!