10 місяців

1.5.2014

планувався звіт з більш радісним присмаком, але вийде з гірчинкою. власне наче і часу вже багато минуло, а і змін особливих немає та зрушень жодних фактично. хоча подій дрібних не бракує.

1. діаспора

з’явились в нас знайомі українці місцеві і не дуже. причина знайомства правда дуже сумна й невесела. але біда теж об’єднує. як можемо організовуємось тут і підтримуємо Україну.
1926801_673806162656330_2067133575_n
ми правда доволі виділяємось. чи то надто новенькі, чи то надто молоді. але та невелика кількість українців, які тут є, вже давно знайомі та здружились. та все ж думаю певні знайомства зародились.
оце святкування Шевченкових днів
2014-03-09 13.58.31

2014-03-09 13.47.58-1

2. побутове

пережили місцеву зиму і вимкнули грійку. ця зараз гріє не те щоб дуже, бо розташована надто локально, газу жере безліч і взагалі мене трохи лякає. достатньо тепло стало вже в середині лютого. ну як? тепло так, що можна вже у футболці гуляти.
далі з’явились серйозні проблеми з диваном. він в нас хілєнькій такий. коротше якась біда з пружиною сталась. ця зараза вирвалась, прорвала і без того нещасний скуденький прошарок якогось м’якого матеріалу. в результаті посередині яма, під диваном купа залишків отого м’якого. та і взагалі по периметру вже зовсім твердий став. нового купувати поки не дуже хотілось. вирішили латати. відвідали наш улюблений магазин з усяким для дому. (звичайно назви деталі, яка його тримає ми не знаємо, шукали візуально схоже чи те, яке згодиться) знайшли якісь кутики, які Олег загнув і ними закріпив пружину. далі почали думати чим ум’якшити цей меблевий витвір. в принципі підійшли б подушечки для лавок та інших меблів для подвір’я. але за довжиною короткі. знайшли матрасик для шезлонгу. підібрали під розміри нашого диванчика. сподіваємось до наступного переїзду ще послужить нашим дупцям : ) хочі спати на ньому таки вже не вдасться.
мали також пригоду сантехнічну. субота. ранок. нічого не передвіщало біди. мию горнятка після сніданку і тут мою раковину починає заповнювати вода. виявилось, що умивальник у ванній має з нею спільний сток, тому вода почала підійматись і там. ну що робити? вичерпали та поїхали за рідиною для пробивання засорів. купили. залили. поїхали у справах. повернулись вода стоїть. поїхали за новою рідиною, ще й вантуза прикупили. ніц не помогло. вдома пригадую цю проблему тато вирішував саморобною пробивною конструкцією з довгого товстого дорота з ручкою. але навіть якби ми такого знайшли в продажі, нашо він нам, поки своєї хати нема? на ніч звісно залили щедро. але так як ми арендуємо житло в квартирному комплексі, то і всякі такі проблеми побутові вирішують вони. але ж субота. і ми були впевнені, що раніше понеділка все не вирішиться. на сайті зробили заявку на сантехніка. і забули. зраночку „стук-стук! у вас тут раковина забилась?“ і що ви думаєте? чувак дістає щось подібне на пристрій мого тата, тільки навороченіший. кілька хвилин і я знов щаслива домогосподарка : ) дуже приємно, що про нас потурбувались, пожаліли і вирішили цю проблему в неділю.
на кухні дуже обмежене місце для зберігання усіляких прибамбасів. тому придбали спеціальні штуки на які, я на крючечках вивісила їх всі. правда це для рушників у ванній. але зручні тим, що не треба робити зайвих дірок, а можна використати вже існуючі від попередніх власників. отак тепер це виглядає
2014-04-30 16.36.16

3. водіння

за 4 місяці я таки навчилась нормально їздити. в різних ситуаціях, на різних дорогах, на різних швидкостях та відстанях. навчилась паркуватись. і відчувала себе вже достатньо впевнено. спокійно могла доїхати до звичних магазинів, і які щосуботи їздимо скуповуватись, до пляжів, і навіть до кордону з Мексикою : ) пішла ж здаватись. зраночку приїхали ми в місцеве ДАЇ, я ж за звичкою (бо вже отримувала посвідчення особи та здавала тест на водійське посвідчення) пішла реєструватись, що я прийшла така хороша. стала в чергу, вистояла. а мені кажуть вам туди де водіння здають, ми тут тіки іншими питаннями займаємось. а здають позаду будівлі. ну сіла й поїхала. ач ні! відправили мене назад, але вже уточнили куди саме і в яке саме віконце. до мого звичайного хвилювання додалось ще +1000%, бо парковочних місць вже не було, довелось шукати біля магазину через дорогу (чого теоретично я робити не мала права). пройшла вже все заново, і поїхала таки здаватись. попалась мені якась грозна тітонька. все-все-все мене спитала куди треба тицять в машині. руками всі сигнали показала. ну поїхали кататись. а в мене досі трясучка. ще вона така грізна-грізна. коротше успішно завалила я своє катання. і коханий повіз мене зарьовану додому. я звісно засмутилась неймовірно. виправдовуватись не буду. але що вже поробиш. назначила новий іспит готуватимусь. не вдалось 6 баксів зекономити : )

4. спортивне

заняття мої тривають. вагових зрушень ніяких, що дивно. хоча навантаження збільшуються, заняття чергуються. хіба тільки об’єми трохи змінились. в штани на розмір менші вже влізаю : ) росте арсенал спортивного одягу : ) а ще маю домашні гантельки : ) може я і не худну, але втягнулась. і якщо ранок не почнеться з тренування вже щось не то : )
в залі от буквально сьогодні з’явились новенькі тренажери. стало більше доріжок та велотренажерів.
і так. я вже два місяці бігаю. (поки на доріжці, бо по вулицях соромлюсь). так що Валік можеш пишатись, тепер ще один #твіттербігає : )
2014-04-28 09.33.33
а в дні коли плаваю, влаштовую піші прогулянки до магазинів. такщо свої 8 км мінімум на день відробляю. от відео з ближньої прогулянки. (ця займає лише 10 хв максимум. дальня в мене на 45-50 хв в один бік) якщо цікаво побачити наш райончик та звичайні вулички й будиночки, можете глянути : )

5. розважальне

якщо у вихідні нас не буває вдома, бо кудись їздимо гуляти. то в будні розважаємось серіалами. до вже давно улюбленого The Big Bang Theory цього року додались спільні перегляди Castle (раніше я сама його дивилась, підсадила і Олега тепер). також цьогорічні The Blacklist та Believe. передивились The Bridge. як оригінальний шведський, так і американську версію. зараз от свіженький Silicon Valley дивимось. і от спеціально відновили підписку на Netflix та передивились весь The Orange is the New Black та додивляємось другий сезон House of Cards. Hulu мені більше до вподоби, там серіали актуальні. на Netflix актуальні лише їхні особисті серіали. це не так цікаво. Ще подивляємось дещо на Amazon. здебільшого фільми. на зароблені від HitBliss гроші. (так на всяк випадок, якщо хтось не знає що таке Netflix та Hulu — це сервіси, які надають можливість перегляду кіно, серіалів і т.д. за символічну підписку 8.99 в місяць. так як телебачення в нас немає, дивимось серіали так. а от вибір фільмів там прегидотний). іноді передивляємось багаточастинні фільми. Зоряні Війни, наприклад. зараз почали Парк Юрського періоду.

6. подорожувальне

далеко подорожувати поки не доводилось. все недалеко від нас. міста, містечка.
були от в Карлсбаді
DSC_0258
в Сан-Маркосі
DSC_0289
Оушнсайді та інших — відео
їздили в гості до Олегових батьків. це вже трохи далі.
один день провели в Лонг Біч та заїжджали в Сансет Біч — відео
наступного дня гуляли в Анахаймі — відео

7. природнє

зима тут мені запам’яталась лише холодними ночами. але якби хатка була не такою вже коробочкою (там в якомусь відео я як раз зняла як нутрощі наших хаток виглядають), то холодно не було б. хоча було кілька ночей де майже до 0 доходило. але з середини лютого вже почало теплішати. а 22 березня як наче хтось на кнопочку натис — увімкнулась весна. почались ранкові пташині концерти. взагалі з’явилось дуже багато різних пташок. і вони співають у різний час. почалось нашестя равликів. просто величезна кількість равликів. зранку вони тікають в одну сторону, ввечері в іншу. був період, коли зранку розкривши жалюзі я знаходила равликів навіть на склі наших вікон : ) почали квітнути дерева та з’являтись різні квіти.
2014-04-28 09.43.38
а от буквально вчора стало дуже спекотно. і два дні дме страшенно сильний вітер. навіть велике дерево завалило вітром. відчуваю от весна і закінчилась : )

8. святкове й кулінарне

відсвяткували ДН Олега, з’їздили на ДН Олегової мами. їли її фірмові пироги. ну і звісно відсвяткували Великдень. останній раз писачка в руках я тримала років з 10 тому, а то і більше. перед тим ще в класі третьому, коли і навчилась писанки робити. вирішила і цього разу згадати цю традицію. першим завданням було знайти фарби. тут наче й фарбують яйця на Великдень, але в магазинах я їх так і не знайшла, врятував ebay : )
2014-04-15 19.41.13-1
а от писачки хоч там же і можна купити, але дуже вже дорогі. вирішили робити самі. палички не проблема. паяльние є. важче було знайти дріт та мідь. мідь так і не знайшли, а дріт товстенький, але знайшли. от результат
2014-04-15 19.03.46
кострубатенький (цей ще симпатичніший, бо їх два), але робочий.
правда затовсті носики вийшли, тому писанки вийшли з нерівними лініями. але які вже вийшли
2014-04-18 18.56.07
паски не було. не вмію я їх пекти. спробую вже наступного року щось зробити. тому був Великодній морковний кекс-пиріг з горішками : )
2014-04-19 17.46.37

ще в мене була якась манія на помідокри черрі
2014-04-05 20.05.24

2014-03-11 18.18.26

та експериментальне приготування плову в нестандартному посуді
2014-04-10 19.15.35
я продовжую експерименти з овочами та яловичиною. шукаю оптимальні страви для її споживання. не все ж стейками харчуватись : )
також перейшли на максимально можливе споживання органічної їжі. стали більше пити води, для чого маємо по літровій пляшці тепер. ну загалом мабуть все.
2014-04-28 17.08.51

Категорії: Записничок, США | Теґи: , , , , , , , , , , ,

  • Назад не хочеться? )

    • zymova

      хочеться, але не самій. а не самій — це вже інше складне питання, з причини якого я там де я є зараз.

  • Юлька-булька

    ого які писанки класні!!!! професійні! все дуже цікаво, і присмак радісний… хіба що ти сама собі чогось радіснішого очікувала)
    за водіння не переживай – здаш! я тут теж хочу навчитися, але маю такий страх до машини що капець. Правда, після того як мене додому підвозила однорука таксистка, я собі пообіцяла, що просто не маю права казати, що мені страшно і що я не зможу навчитися)))
    а ще так по доброму заздрю вашим прогулянкам по навколишнім містечкам і іншим “стратегічним” місцям… ми щось заліниві десь так возитися… а тепер ще й з двома малявками… хоча я тут себе трохи міняю, і в планах все таки трошки покататися по всяких цікавих місцинах)))

    • zymova

      та я й не вчилася б і не водила б. але тут без цього вміння ну дуже складно. здам колись. важко впоратись з хвилюванням. все ж таки іспит. думаю вдруге вже буде спокійніше, бо хоч знаю вже перший етап процедури.
      подородувати якщо є власний транспорт це не так вже й складно, навіть з малявками. це я по друзях знаю. з самого малечку з дітками подорожують. і навіть в гори ходять. так що немає нічого неможливого ; ) підростайте трошки і вперед!
      присмак таки з гірчинкою. бо прокидаєшся зі страхом, лягаєш з важкістю на серці. щодалі то гірше і нема тому ні кінця, ні краю. якби я не намагалась на щось позитивне відволікатись, від цього не втечеш : (

      • Юлька-булька

        все налагодиться, і буде добре)

        • zymova

          дуже сподіваюсь