про кішок

18.3.2013

matilda

Просто, я їх не люблю, вони такі самостійні, наче працюють на якийсь занадто сильний синдикат, ви нічого їм не можете сказати, вони горді, егоїстичні, і хитрі як смерть.

© Михайло Пантич „Якщо це любов“

Категорії: Цитатник | Теґи: ,

  • Andriy Zagorovsky

    Зате я більший і сильніший, ґґґ. А ще я годую.

    • zymova

      від цього вони не починають більше тебе любити))

      • Andriy Zagorovsky

        А гдалить хто? Бґґ.

        • zymova

          що робить?

          • Andriy Zagorovsky

            Гладить. Хутро гладить.

          • zymova

            ну для цього легко знайти бажаючих. не обов’язково цих бажаючих при цьому любити : )

  • Юлька

    а я люблю,… дуже, мені з ними якось щастить)))

    • zymova

      коти надто нахабні і дикі. а ще ці кігті…

      • Andriy Zagorovsky

        Наша кігтями не користується майже – дряпалку має для того.
        А що нахабні, то я теж грубіян – кілька прочуханів і вже не такі нахабні, бґґ.

        • zymova

          та ну. вона запам’ятає і помститься))

      • Guest

        Як може бути пухнастий клубочок бути нахабним, диким та кігтятим? 🙂 Ну добре, кігтятим може, але ж він не використовує їх для людей. Це вже стереотип якийсь. 🙂

        • То був я. 🙂

          • zymova

            ой! від одного погляду в мене аж сироти шкірою пішли.
            п.с. до речі на світлинці до допису одна з тих кішок, яких я не боюсь))

          • Аааа! Не вдаляється! Напевне хіба ти зможеш.

          • zymova

            та хай собі буде))

        • zymova

          на жаль, для мене це жорстокий досвід спілкування з котами. і повір дуже багато котів використовує свої кігті проти людей (всі друзі і знайомі кошатники, які не обрізали їм кігті ходять в подряпинах, або вже в шрамах). і навіть власних хазяїв, які їх холять і лелеять. особливо якщо воно породисте.
          в подруги був кіт, то зранку всій сім’ї ноги обдирав, поки його не погодують. а якщо гості приходили — ця падлюка корчила з себе милого котика, вмощувалась на коліна, вимагала себе гладити, муркала, а потім неочікувано впивалась в руку двома лапами і починала гризти. і ще один випадок був в дитинстві. на вулиці мені кішка роздерла ногу, а я просто йшла з мамою вулицею. лише дві кішки я наважилась взяти на руки і погладити — обидвох з дитинства привчили обрізати кігті. в решті випадків я тримаюсь від них подалі.

          • >і повір
            Не ображайся, але важко прислухатися до когось хто… боїться (?) котів. 😉 Мабуть я таки знаю, для себе, їх краще, бо люблю з дитинства.

            > в решті випадків я тримаюсь від них подалі

            Дитячі переживання дуже стійкі психологічні чинники. Докоряти тобі нема за що.

            До речі, айлурофобія проявлялась також в Цезаря, О. Македонського і в Бонапарда.

            P.S.
            Фото видалю.

          • zymova

            нє ну це ж траплялось не лише в дитинстві))
            і це не фобія, а просто недовіра. так само мабуть бояться ті, кого собака колись кусав. але з ними все якось очевидніше — гарчить, то бережись. а коти підступні))
            боюсь я павуків. оце панічний страх.

          • Можеш запросто взяти кота на руки в чужому домі і не відчуватимеш дискомфорту?

          • zymova

            якщо завірять, що він не дряпається, або що не має кігтів і піде на руки візьму. до речі, ота киця зверху от в мене на руках.

          • >і це не фобія, а просто недовіра

            >ой! від одного погляду в мене аж сироти шкірою пішли
            Від фото? Нетипова реакція на “недовіру”… 🙂

          • zymova

            та він так сердито дивиться, наче зараз лапою так шмись! : )

          • Коти не б’ють лапою “просто так”. Дитина може підняти кота за хвіст і він навіть звуку не подасть, не те що лапою. 😉

            Коли наприклад цього (фото) кота спеціально висадити на плечі він ковзається, але пазурів не випустить щоб не подрапати. Максимум що може це залоскотати пухнастими лапами. 😉

            Торму Ваша недовіра до котів дещо [сильно!] перебільшена. 🙂

            Перше-ліпше відео:

            http://www.youtube.com/watch?v=C-UKbDMfnuI

            http://www.youtube.com/watch?v=ZZXxFvFsA5M

          • zymova

            та ладно. розумію я що різні вони бувають))
            у вас добрий і ласкавий котик : )

          • Він теж “сам по собі”. Правильніше хоче таким задаватися. Завжди йде до людей, але лягає поряд, гордо, ніби “Я сам вирішив сюди прийти”. 🙂

          • Andriy Zagorovsky

            Може то в котах хиба, у сенсі, що не в кішках.
            Бо я одного такого зустрів, що намагався мене покалічити, то придушив би, але воно не моє було – най господарі морочаться, ги.
            Але щоби коте на вулиці причепилося?.. Може вагітна якась коте шибанута на всю свою малу голівку.

          • zymova

            ну наполовину справа в хазяях, які не відучили в кошеняцтві і дозволяли такі пакості робити. в подруги от мати дуже вже жаліслива. кіт її калічить, а вона йому навіть під зад дати не може, бо жаліє. то ж і з людьми так.
            до речі про кігті — в киць такий прикол є — сісти на коліна і впиватись так в колінця кігтями. такий собі кігтемасаж.

          • Andriy Zagorovsky

            Шикі такий масаж обережно робить – більше лоскотно, ніж боляче.
            А що копняки треба роздавати, то правда. Головне собі ногу не ушкодити, ґґ.