файні вихідні березня

4.3.2013

поки ще не розгубила всі ті емоції від майже двох діб в Тернополі спробую їх сюди вписати і показати трошки світлин. востаннє тут була аж три роки тому. дуже скучила за цим містом. але братик переїхав, і не було до кого їздити в гості. цього разу він мав виступ на DevCamp і запросив приїхати.
рано вранці прибула я невиспана в Тернопіль. було ще темно, тому особливих змін одразу не помітила. швиденько в таксі, у напівсні проїхали Київ (так в Тернополі є свій Київ : ) ) і додому. зарядила всі девайси електроенергією, а себе кавою. і на конференцію.
майже не маю звідти світлин. 1. жахливе освітлення. 2. далеко до сцени і не хотілось людей турбувати щоб підходити (так я лінтяюга) 3. дуже хотілось спати і дуже мерзли руці.
DevCamp
але конференція на непоганому рівні. дуже різнопланові доповіді та доповідачі. якщо кому цікаво детальніше тицяйте вище на назву конференції.
там зустрілась зі знайомими твітерянами та з тепер вже знайомими твітерянами : ) було дуже приємно з усіма побачитись.
виступ братика був феєричним, найемоційнішим і загалом найкращим. більшість на жаль просто не вміють це робити. а шкода, бо матеріал то цікавий. я зазвичай на подібні заходи ходила з Олегом, так що надивилась вже всякого. мало що я розуміла в більшості доповідей, але значно більше ніж на захисті подругою дисертації про пористий кремній : )

ввечері after-party в Подолянах. для учасників було заброньовано доріжки в боулінгу та пригощання привом Опілля : ) повеселились добряче. а після цього вже влаштували свою з друзями after-party в новому для мене закладі — Тернопільська кнайпа „1540“
Тернопільська кнайпа „1540“

Тернопільська кнайпа „1540“

пиво Микулинецьке (ще й дуже дешеве). дуже сподобались сирні палички. вперше почула як хтось наживо виконує пісні Anouk. я лише 2-3 людей знаю, які про неї чули взагалі. було приємною несподіванкою.

на другий день вже була прогулянка і я таки щось пофотографувала і побачила більше всього при денному світлі.

зловила тролейбус : )

раніше не було такий вказівників

і цей монумент для мене новий. пам’ятник Соломії Крушельницькій.

кілька цікавих скульптур біля ТРЦ Атріум

кав’ярня „Відень“. дуже гарний інтер’єр, чудовий вид з віконець. але жахливий сервіс.

кав’ярня „Відень“

до ставу так і не спустились, було страшенно вітряно. але знайшли чудову кав’ярню „Карма Кава“. тут можна взяти каву та різні її різновиди, какао, гарячий шоколад. можна на місці (нагорі є трошки місць) або з собою. також є wifi.

кав’ярня „Карма Кава“

а головне ДУЖЕ милий хлопчик, який робить усю цю смакоту : )

кав’ярня „Карма Кава“

напившись кави поїхали до друзів, де братик мав приготувати якусь суперсмачну страву. а ми з Катєю йому асистували : ) це курка під (чи то в) надзвичайно кльовим соусом з рисом.

далі я зібрала свої речі і ми попрямували в ще один новий заклад „Пивоварна ресторація Ковчег“

ресторан у вигляді Ноєвого ковчега. і стилізований під це. дуже симпатично. багато місця, затишно і неймовірно гарне обслуговування. от пиво не таке чудове. найбільше розчарувало темне. воно просто ніяке. пшеничне ще більш-менш.
Пивоварна ресторація Ковчег
смачнущі сирні кульки та сирник з ягідками. заклад входить в мережу, в якй є піцерії „Фламінго“, ресторан „Старий Млин“ і ще кілька закладів.

далі братик провів мене на вокзал і посадив на потяг.

подорож видалась неймовірно теплою та позитивною. багато нових цікавих та просто чудових знайомих і зустріч з рідними моїй душі людьми. чому я дуже рада і за що невимовно вдячна.

додому приїхала з біллю в правій руці та лівому стегні після боулінгу, в дупці після стрибання в машині по числених ямах, які заполонили Тернопільські дороги, в спині від потягівської полички, на обличчі від мільйона посмішок. а ще з теплом на душі та ароматом кави в рюкзаку : )
і здається я тепер можу їздити на верхній поличці і спати при цьому. це неабияке досягнення для мене : )

п.с. більше світлин Тернополя

Категорії: Мандри | Теґи: , , , ,

  • Christine Slobodian

    Файне місто Тернопіль 🙂 В мене там сестра живе, треба би й справді частіше приїжджати, місто симпатичне і з своєю атмосферою.

    П.С. щодо верхньої полиці – дивно чути, я тільки на верхніх і їжджу! Там якось затишніше 🙂 ..не раз дивувала касирок вимогою саме верхньої полиці 🙂

    • zymova

      це моє улюблене після рідного Києва місто. воно лікує мене. а ще там найпозитивніші люди живуть.
      боюсь впасти з тої полички. але здається після цієї подорожі страх минув. хоча все одно на нижній мені спокійніше.