експериментаніум

одного чудового суботнього морозного дня, ближче до вечора, Оля, Сашко та я завітали до дуже цікавого місця. воно не є унікальним. подібних місць є по всьому світі. але в Києві відкрився відносно недавно і дуже манив до себе. мова йде про „музей популярної нуки і техніки Експериментаніум“

одразу кажу, завітавши сюди, єдиною дорослою людиною ви не будете : ) але відчуєте себе дитиною так точно. ну хоча б одразу при вході, де вас зустрінуть отакі милі меблі нестандартних розмірів.

і отак одразу впадаєш в дитинство : )

© Олександр

що ще? тут є величезні шафки. реально величезні! і їх багато. так що зайві речі спокіно можна буде лишити. а одяг здати в гардероб. ще там стояла дуже прикольна штука, яку я чомусь не сфотографувала. відвідаєте, самі побачите.

потім ви сплачуєте за вхід, вашу руку прикрашають яскраво-салатовим браслетиком, який гарантуватиме вам перебування на території протягом всього часу роботи Експериментаніуму. і далі вас чекає два поверхи забавок, головоломок та просто цікавостей з різних галузей науки та техніки.

ось така візуалізація головоломки про вовка, козу (але тут здається баран якийсь) та капусту.

багато цікавих та дуже яскравих штучок, які можна розглядати, крутити, складати, мацати, смикати…

це неймовірно цікава штука. рука так і тягнеться провести посередині цього торнадо.

а це Оля робить фонтанчики в мисці з водою.

також є окремі експозиції або заходи, за окрему оплату. ми відвідали хімічну лабораторію. дітлахів було багато, але мені було не менш цікаво. чоловік, який все це діткам показує та пояснює чудовий оратор, та вміє з дітьми працювати.

в кінці лекції він задимив усю кімнату. було кумедно стрибати в цій субстанції.

можна погратись з магнітами. наприклад такими

© Олександр

є частинка присвячена анатомії. там тожна зібрати мозок, роздивитись хребет, будову ока та щелепи, подивитись як росте дитинка в пузі у мами. і навіть самому відчути як воно бути вагітною.
і все це охороняє такий от красень.

мені дуже сподобалась експозиція в розділі оптики. багато всяких зорових цікавинок.

а отут я довго просиділа і відчула себе нездарою. погляньте на ці каракулі.

Оля з Сашком, особливо Сашко, впорались краще за мене.

ще є отака симпатична Плазмова куля від Ніколи Тесли.

у відділі акустики можна пограти на деяких інструментах, зрозуміти принцип їх дії та перевірити як голосно ви кричите — зробивши це в спеціальну коробку : )

можна прогулятись дзеркальним лабіринтом. правда він видався меншим ніж я очікувала. хоча не так вже і багато я очікувала : )

а ще ви можете перевірити скільки елетроструму ви можете виробити їдучи на велосипеді, видобути кільце пари, одягнути на себе мильну бульку, залізти в кабіну пожежної машини, погратися з магнітами і багато-багато іншого. до всього є таблички з інструкціями та поясненнями трьома мовами: українською, російською та англійською.

і зрештою — можна просто милуватись краєвидами з величезних вікон.

при виході на вас чекає крамничка з усілякими дрібничками, книжечками, конструкторами, іграми та сувенірами.

є кав’ярня. точніше вона ще добудовується.

є гуртки для дітей.

ціни, контакти та решту інформації можна знайти на офіційному сайті музею

більше світлин тут

Враження та висновки

1. мені дуже сподобалось. це головне. зручно, бо в центрі і поряд метро. доступно, бо є де лишити речі. дозволено фотографувати — це теж для мене великий плюс. шикарне місце для дітей — і цікаво, і повчально. і за ці майже три години ми зустріли повно дуже розумних діточок. один юний вундеркінд навіть асистував у крамниці, розповів усе-усе про одну цікаву цяцьку.
2. ціна. не дуже маленька, але треба розуміти, що вам за це дозволяють бути там доволі довго. плюс є різні пропозиції для сімейних відвідин та інші. про це на сайті.
3. в моєму досвіді подібний музей в мене єдиний. а в друзів третій. кажуть в Польщі кращий та цікавіший. але думаю і цей ще буде нас дивувати в майбутньому.