Луцьк—Львів—Тернопіль—2010

На цьогорічні травневі вихідні традиційно відправились у подорож Західною Україною. Відвідали Луцьк (який можна вже вважати виконаним першим пунктом плану) та вже добре знайомі та улюблені Львів та Тернопіль. Світлинки мої та Олега. Його світлини буду підписувати.

Вийшовши завчасно, щоб не бігти, вдягли рюкзаки на плечі та відправились на вокзал. Тут нас чекав сюрприз. Колії на яку прибуде наш потяг досі не було вказано. До потягу лишалось 30 хв і це було дивно. Але начитавшись твітера ми не дивувались кількості народу))) Зрештою потяг затримали прилизно на 30-40 хв, а ми встигли прогулятись вокзалом, поїсти морозива та допомогти іноземцю з пошуком потягу.
Сіли. На жаль довелось сідати одразу після того як звідти вийшли інші пасажири. Тому було страшенно душно та неприбрано. Їхали в жахливій задусі. Бо ж в наших потягах ніц не відкривається.
Але купе і то вже добре. Навіть була можливість підзарядити наші ґуґлофончики.
Ранок. Дуже ранній ранок. В Луцьк приїхали вчасно о 6 з чимось ранку. Було порожньо на вулицях та сонячно і дуже тепло. Друге не могло не тішити.

фото ©mrgall
Було дуже рано і все зачинене. Тому пішли гуляти містом.

фото ©mrgall

Потім дійшли до центру, так нічого відкритого не побачили почали шукати куди піти далі.

Знайшли дорогу до замку та вирушили.
Оце пішохідна вулиця. Вкотре заздрю жителям інших міст, бо в Києві такого немає.

Тут трошки погойдались 🙂

фото ©mrgall

Потім дійшли до замку, „поцілували“ зачинені ворота і потопали назад в центр. Шукати де поснідати.
Знайшли першу кав’ярню, яка відкривається о 7.30 і всілись пити чай-каву.

Трошки згодом розбудили Юрка та вигулювались Луцьком вже з нашим власним екскурсоводом.
Побачили університет

фото ©mrgall

Річку Стир

Комуністів

Місцевий будиночок з химерами

Власне замок Люберта

Та оцю штуку, через яку сперечались що то є. Цікаво як ви думаєте, що це?))

Це ми всі разом

фото ©mrgall

А це я підглядала за художником

Випили місцевого смачного пива

фото ©mrgall

Прогулялись до Дитячої залізниці

Було ще багато всього цікавого, але краще відвідайте Луцьк самі та обов’язково пообідайте тут

Далі вокзал, на якому почав накрапати дощик, як тільки ми сіли у вагон 🙂 Встигли спалити собі носи та лоби та решту виступаючих частин тіла. До Львова 5 годин потягом. Невиспані та вимучені дрімали в спекотному вагоні.
Останню годину на вже ледве живому телефоні домовлялась з кількома людьми про зустрічі у Львові.

У Львові нас зустріла подруга Ірина і на таксі ми помчали бруківкою на ночівлю. Лягли у зручне ліжко і просто провалились у сон. Вставати треба було рано, бо збирались на Прокидання з Мертвим Півнем. Всі перепетії з квитками описані і тут, тому ліньки описувати.
Концерт був суперовим і я просто балділа від присутності там.

Місько як завжди сама енергія, Ромко як завжди з почуттям гумору. Море задоволення та ностальгії.
Відвідали з друзями Майстерню шоколаду. Може я прискіпуюсь, але в Золотому дукаті чоколяда смачніша.
Далі зустрілись з паном конспіратором та пішли гуляти кнайпами Львова, яких не бачили ще. Відвідали дві цікаві: «Найдорожчу ресторацію Галичини» та Галицьку Жидівську кнайпу «Під Золотою Розою». В першій ціни захмарні в другій їх просто немає)))
Далі знов прощання та вокзал. І знов тільки сіли у вагон почався дощ 🙂 Моя чарівна парасолька, яку я тагяла в рюкзаку таки нас охороняла.
Дві з половиною години і ми в файному місті, яке завжди приносить спокій в мою душу. Братик з дівчиною зустріли на виході. Домовились про вечерю та побігли кидати речі в готель „У Василя“. Ми там постійні клієнти і нас вже запам’ятав персонал.
Повечеряли та гарно прогулялись.
Наступного дня відсипались. Потім сніданок в Галці. Купила собі смачнючої кави додому. Вона цілий день з мого рюкзака пахла і спокушала всіх навколо ароматом.
Зустріли братика

фото ©mrgall

Та пішли гуляти містом.
Турбота про рідне місто

Озеро/ставок

А один жовтенький))

Обід в Старому Млині

Об’ївшись смакоти та надегустувавшись наливками пішли утрясати все це прогулянкою.

Вже знайома білка

фото ©mrgall

Потім Подоляни.
Згадую дитинство і ми граємо в пінг-понг

А потім в боулінг

фото ©mrgall

Далі втомлені відпочивали та вечеряли в Хмільному щасті. Перед потягом прогулялись центом. Зустріли знайомих братика. Дізнались, що в Тернополі ніхто не каже „потяг“ всі кажуть „поїзд“. А „потяг“ кажуть лише кияни. Отак спалились)))

Вже перед самим відправлення Тернопіль почав ридати за нами і лив дощем.

Отак ми ганяли дощ Україною та повернулись додому. Втомлені, проте задоволені. Дякуємо всім друзям та знайомим, які не пошкодували вільного часу на нас.