серіаломанія
10 10 2009
Вперше я переглянула серіал ще в далекому дитинстві. Тоді, коли це стало нововведенням в українському телебаченні. Вся країна слідкувала за долею „рабині Ізаури“, потім ще якоїсь нещасної тьотки. А пізніше з’явилась „Санта-Барбара“ та „Далас“. В шкільні роки всі однокласники та я в тому числі слідкували за подіями „Елен та хлопці“. Як не як французьку вчили. І це був чи не єдиний спосіб почути живу мову та ознайомитись з життям французької молоді.
З часом я забила на серіали і зацікавилась хіба тоді, коли з’явились серіали російського виробництва. Хоча навіть не пригадую, який з них був перший. Зазвичай мене вистачало на кілька серій. Від початку до кінця жоден так і не дивилась.
В березні так сталось, що я лишилась без роботи. Власне забагто вільного часу вдень. Вирішила зайняти час поки коханий на роботі, а в мене теж нема чим зайнятись переглядом якогось серіалу. Колись випадково бачила кілька серій „Надприродне“. Вирішила почати з нього. Завжди тягнуло на містику. Але 4 сезонів (десь 20 з чимось серій кожен) вистачило лише на 2 місяці. Надто швидко.
Вирішила перевірити себе на розуміння фанатизму від „Хауза“. Так як мені сказали, що кілька серій не достатньо, подивилась чесно цілий сезон. Вирок: НУДОТА! Душороздираючі лікарняні історії від яких нудить, команда лікарів, яка катує пацієнтів купою аналізів навіть якщо вони не потрібні. Головний герой — стерво з натяком на геніальність. Єдина класна річ — це підбір музики. У цього кульгавого нещастя автори прописали гарний музичний смак. Особливо влучно підібрані фінальні пісні серії. Подейкують, що актор, який грає головну роль таки вміє грати
Нічого, що мене вразило чи хочаб зацікавило в сюжеті. Тому феномен фанатизму не розкрито. Але рейтинг на торентах непогано піднявся за рахунок роздачі цієї мури.
Десь прочитала про такий серіал як „Збреши мені“ (Lie to me). 1 сезон з 13 серій. Штука дійсно цікава. Ідея навчитись розуміти людей за жестами, виразом обличчя, мікрорухами дуже навіть непогана. Вже почали знімати продовження з вересня.
Далі був серіал „Межа“. Не те щоб надприродне, але і природного там мало. Теж другий сезон почався з вересня. Коли закінчились серії завантажила 4400. Перший сезон ще більш менш далі почалась нудота.
На вересень я собі відклала „Дівчата Гілмор“ та „Леся + Рома“. Перших переглянула за місяць. Ну це і не дивно, тепер в мене було ще більше вільного часу. Головні героїні мати і дочка. В яких практично ідеальні стосунки. Кумедні випадки з життя маленького американського містечка та його трошки ненормальних жителів.
Леся+Рома — геніальна річ в українському серіалотворенні. Дуже яскраво описані сучасні стосунки між жінкою та чоловіком. Шкода лише, що короткі та мало.
Зараз вже і безліміту нема, та і часу особливо на перегляд теж.Нова робота забирає багато сил та часу. Хіба по-трошку качаю нові серії „Межі“ та „Збреши мені“.
Категорії: Записничок | Теґи: серіал



подивися Теорію Великого Вибуху) крута річ
Vovanada
пробували. не пішло. IT Croud ще нічо, а це не пішло.
Я також, трохи серіалозалежний
зараз крім Хауса та Lie to me дивлюся сімпсонів, FlashForward, Dexter…
mr.petruccio
то не залежність. то спроба не дати дерним думкам лізти в голову або спроба вбити море вільного часу під час безробіття.
наш останній діагноз – Декстер! http://en.wikipedia.org/wiki/Dexter_(TV_series)
коли будеш мати час, спробуй
khmryglod
пробувала. нудно мені. навіть до кінця серію не подужала. навчена стражданнями з експериментом над Хаузом вирішила себе не катувати))
Я до прикладу справді дуже люблю “Гауза”. Хоча розумію, коли він людям не подобається.
Я якось запитував себе чому він мені, власне, подобається. Знайшов такі два варіанти:
- мене пре біологія і медицина (хоч я сам програміст), але я колись доволі сильно цікавився всілякими науковими штуками
- в серіалі закладене дедуктивне ядро: недаремно автор сценарію споріднює серіал із “Записками про Шерлока Голмса”.
А ще я дивлюсь “Сімпсонів” і “Футураму”.
А в принципі, я міг би про себе сказати, що я не надто люблю серіали. Краще: повнометражне або короткометражне європейське кіно.
Mudry
я ж тимчасово була серіаломанкою. просто треба було чимось забивати час, щоб не дуже напрягати голову та душу. бо реально є в світі багато фільмів, які б я з радістю переглянула. але хороше кіно, так само як і книга потребують відповідного настрою часу та умов.
а серіальчики в моєму списку просто вбивство зайвого часу, коли бажання та можливостей зробити щось краще немає.
вся його дедуктивність та натяк на медичність припиняють цікавити вже посередині першої серії і стає нудно. а від слова вовчанка починає нудити вже на третій серії. як я вже писала єдина варта уваги річ — музика.